20 січня четверо українців проїхали на велосипедах 130 кілометрів за 12 годин, аби створити карту України в межах Київської області. Цей унікальний маршрут чоловіки присвятили Дню Соборності, який відзначають 22 січня.

Вони рухалися за GPS-навігатором, "малюючи" мапу країни у спеціальному додатку для відстежування спортивної активності Strava.

Ідея належить 40-річному програмісту Тарасу Гулеватому. Півроку тому він побачив, як хлопці зі США намалювали мапу світу і подумав, що таким же чином можна відтворити і українську карту.

"Ідея була зробити це до Дня Соборності, до нашого свята", - розповів BBC один із учасників веломандрівки, 29-річний Євген Гуральський.

Всі четверо - програміст Тарас Гулеватий, логіст Євген Гуральський, автомеханік Павло Солдатов і менеджер із продажів Сергій Іванюк - познайомилися на київському форумі для велосипедистів.

Це не перша їхня поїздка разом, але перший настільки масштабний зимовий велотур.

GURALSKY EUGENE
Сергій Іванюк, Євген Гуральський та Павло Солдатов

Карту створив заздалегідь Тарас Гулеватий.

"На комп'ютері зобразили контур мапи України. На одному з сайтів фактично руками промалювали приблизний трек, який мав відтворювати цей контур. Треки занесли до навігаторів, і ми їхали за навігаторами", - розповідає Євген Гуральський.

У велосипедистів вже є досвід створення подібних карт, зокрема трек у формі дельфінчика посеред Києва.

Треки розміщують в додатку Strava, популярному серед спортсменів.

Тож о 8 годині суботнього ранку велосипедисти стартували з Майдану Незалежності. Саме його обрали за точку відліку, бо Майдан називають "символ незалежної й соборної України", розповідає Євген Гуральський.

"Об'їхати Україну" планували швидше, ніж вийшло.

"Розраховували, що будемо їхати 13 кілометрів на годину і здолаємо шлях за 10 годин", - каже пан Гуральський. Однак зимова дорога внесла свої корективи: дистанцію у 130 кілометрів здолали за 12 годин.

Зупинялися кожні дві години, щоб підживитися, - аби були сили крутити педалі.

Падали всі, падали разів по десять за цю подорож
Євген Гуральський, велосипедист

"Трек був приблизний, це розвідка була. Тож місцями ходили пішки, котили велосипеди біля себе, через різні рови, через річку маленьку ходили. Разів п'ять-сім доводилось нести двоколісні на собі", - розповідає велосипедист.

І це при тому, що всі велосипеди були з відповідною шиною, а в одного з учасників команди навіть була гума з металевими шипами, розрахована саме на лід.

За словами Євгена, найскладнішою видалась перша частина треку: район Голосіївського парку, парку "Феофанія" і біля смт Чабани, адже цей напрямок є дуже рельєфним.

Дорогою траплялися зайці й косулі.

"Падали всі, падали разів по десять за цю подорож, але падати було м'яко, бо сніг", - каже велосипедист.

Саме Євгена спіткала "дорожно-водна пригода".

Одягнув сухі шкарпетки з пакетиком - рушили далі
Євген Гуральський, велосипедист

"Під час переходу рову біля Феофанії я йшов третім. Хлопці перескочили, я перескочив, але ноги підвернулись і я пішов під лід. Замочив ноги. Ми зупинились, вижав воду зі шкарпеток - вдягнув - поїхали далі. Поки їдеш, ніби нормально, але ноги охолоджуються", - розповідає чоловік.

Порятунком стала пара нових шкапеток.

"В Боярці придбав шкарпетки. Оскільки гори мене навчили поводитись в такій ситуації, то я знаю, що треба одягти суху шкарпетку, зверху - поліетиленовий пакет, який є ізоляційною прокладкою між мокрим взуттям і сухою ногою. Одягнув сухі шкарпетки з пакетиком - рушили далі".

Але шкарпеток з пакетиком вистачило на півтори-дві години.

Потім хлопець відчув, як мерзнуть ноги: "Я через це був засмучений, і навіть думав зійти з дистанції. Але слідкував за своїм станом, закінчив нашу дистанцію. Все добре, я не захворів", - зазначив пан Гуральський.

О 20 вечора 20 січня велокоманда повернулася до столиці.

Персональні досягнення у кожного з учасників різні: Євген Гуральський одного разу за день проїхав 250 км. А от Тарас Гулеватий долав дистанцію в 600 кілометрів одним заїздом.

Та до стокілометрових дистанцій варто підходити обачно.

Пан Гуральський наголошує: "Якщо ви не їздили таку велику дистанцію, то не варто її долати взимку, а краще - за гарної погоди. За сухої погоди трек не є складним. Як то кажуть: щоби їздити - треба їздити, починати від більш простого до складного. Всі колись проїхали свої перші сто кілометрів".